Культурний контекст – це те, що робить переклад не просто технічним завданням, а справжнім мистецтвом.
Феномен "перекладацької дії" (skopos theory): У сучасній теорії перекладу є концепція skopos, яка стверджує, що переклад має адаптуватися відповідно до мети, з якою він створюється. Наприклад, один і той самий твір може перекладатися по-різному, якщо його цільова аудиторія – діти чи дорослі, фахівці чи широка публіка.
"Зрадницький" переклад (traduttore, traditore): У перекладі нерідко доводиться змінювати текст настільки, що він уже не зовсім точно відповідає оригіналу. Наприклад, Жорж Перек написав роман La Disparition без жодної літери "е" – найуживанішої у французькій мові. Його англійський переклад A Void також уникає літери "е", хоча зміст трохи змінено, щоб зберегти граматичну правильність.
Вплив перекладу на оригінал: Іноді переклади стають настільки впливовими, що починають сприйматися як самостійні твори. Наприклад, переклад Тисячі й однієї ночі Антуаном Галланом не просто адаптував оригінальні арабські тексти, а й доповнив їх новими історіями, які тепер вважаються частиною класичного корпусу.
Національні традиції перекладу: У різних країнах є свої традиції перекладу. У Франції довго панувала традиція "благородного перекладу", де тексти стилістично облагороджували. В Китаї традиційно перекладачі вважалися співавторами й могли активно змінювати текст. В Україні важливою традицією була "відтворювальна" школа перекладу, яка прагнула передавати не тільки зміст, а й стиль оригіналу.
Помилки, що змінюють історію: Іноді помилки у перекладі можуть мати серйозні наслідки. Наприклад, у біблійних текстах слово keren (що може означати як "промінь світла", так і "ріг") призвело до того, що скульптор Мікеланджело зобразив Мойсея із рогами.